5 книжок про те, як говорити з дітьми про війну

Із найменшого віку діти мають право знати, що відбувається в їхній країні. Особливо, коли мова йде про війну. І хоча говорити з малечею на цю тему справді нелегко, робити це треба для того, аби вберегти її від можливих травм у майбутньому. Допоможуть підібрати слова казки та історії, написані зрозумілою дітям мовою. Отже, література може стати терапією.

Підібрали для вас п’ять книжок українських та закордонних авторів, які розраховані на читачів різного віку — від 6 до 14 років.

У п’ятій (новій) книжці української письменниці, журналістки і перекладачки Олі Русіної мова йде про 9−річного хлопчика Устима, який разом із батьками мешкає у містечку неподалік від окупованого Донецька та лінії фронту.  Війна постійно супроводжує героя і вочевидь він навіть не знає іншого життя. Це виявляється на різних рівнях. Наприклад, хлопчику цікаво, що роблять у класному журналі з тими дітьми, які переїхали до іншого міста посеред навчального року.

«Їх викреслюють? — міркує Устим. — Чи їхні імена залишаються вписаними, просто їм перестають ставити оцінки, ніби вони стали учнями−привидами?».

Ці та інші зовсім недитячі запитання виникають у героя протягом усього твору. Авторка не дає на них відповіді, а якраз навпаки — підштовхує читача замислитися над такими, здавалося б, звичайними речами, які набувають зовсім іншого звучання в часи війни.

Разом із собакою Жменькою, яку йому подарували військові, та безпілотником Елом, що вміє розмовляти, Устим пізнає навколишній світ. Простими і доступними словами героїв твору Оля Русіна пояснює юним читачам, що таке війна, хто такі волонтери, чому на вікна клеять скотч та що змусило тітку Ганну переїхати жити до Устима.

Думає хлопчик і про майбутнє. Особливо тоді, коли батьки повідомляють новину про переїзд та інші зміни, що чекають їхню родину.

«Чи так буває завжди? — міркує хлопчик. — Страшні місця з часом знову стають просто місцями?». І це ж буде з вулицею, на якій він побачив смерть сусідки Тоні. Тепер по ній знову ходять люди, які й не підозрюють, що там сталося.

Події книги Олі Русіної розповідають про 2015−й рік. Проте сьогодні, як ніколи, вони резонуватимуть для багатьох маленьких і дорослих читачів. Як і місце дії твору, Україна, що перетворилося на відкриту рану, яка завжди з тобою, куди б не поїхав.

Ця книжка української письменниці та ілюстраторки Христини Лукащук написана у формі казки не випадково. Саме цей жанр дозволяє легко й доступно донести інформацію в такий спосіб, щоб змусити читачів замислитися про важливе. Але якщо казка — часто вигадка, то ця розповідь — радше спроба зафіксувати важливі моменти з української історії та знайти форму, в якій розповісти дітям, що таке Майдан.

До висвітлення подій цього тривожного й водночас обнадійливого часу Христина Лукащук підходить особливо. За допомогою короткого тексту та промовистих ілюстрацій авторка розповідає про те, якою є Україна та її мешканці («країна калинових гаїв і вишневих садків коло хати, що дарують літню прохолоду і найсмачніші у світі вареники з вишнями»), якою мовою в нас розмовляють і яких традицій дотримуються. Чимало референсів у тексті до вкраїнської історії, зокрема, таких, які стосуються численних спроб завоювань України, що її «захоплювали у полон чужі й зраджували свої».

У своїй «Казці» Христина Лукащук описує всім відомі події 2014−го року без надмірної деталізації, спілкуючись із маленьким читачем на рівних. І навіть її розповідь про Небесну сотню — мабуть, найгостріший момент книжки, — сповнена сили, мужності й реалізму. Авторка не прагне завуалювати чи послабити трагізм ситуації, вона, навпаки, підбирає слова, щоб цей момент зберегти: «Раніше смерть була лиш персонажем у різдвяному вертепі, а тепер її транслювали у прямому ефірі по телебаченню».

Відповідно до вимог жанру, кожна казка містить мораль. Є вона і в книзі Христини Лукащук. Тут письменниця висловлює надію на зміни, що відбудуться в країні вже незабаром. Чудова можливість порівняти з тим, що сталося насправді.

У цій історії для дітей (і дорослих) йдеться про мирне і чарівне місто Рондо, яке славилося квітами, що вміли співати. Мабуть, найдужче його любили троє друзів: Данко, в якого було велике серце, Зірка, що вміла літати, й Фабіан — нащадок давнього роду шукачів скарбів. У радості та спокої герої насолоджувалися життям, аж поки в місто не прийшла Війна.

Мешканці Рондо не знали, хто вона така і чому з’явилася ніби нізвідки. «Чорна і страшна. З гуркотом та скреготом поволі сунула в напрямку міста, несучи з собою руїни, безлад і суцільну темряву. Все, до чого торкалася, зникало в густій непроглядній пітьмі». Війна несла ще одну біду — чорні квіти, «німі й без запаху, вони миттєво проростали з землі, спліталися в густі нетрі й затуляли сонце». Без світла квіти Рондо почали слабнути, а згодом взагалі перестали співати.

Данко, Зірка й Фабіан намагаються протистояти Війні й робити все, щоб її прогнати. Адже щодня вона чимраз більше руйнувала їхній крихкий світ. Війна не мала серця і торкнулася кожного. Ось чому боротися з нею було непростим завданням. На цьому й наголошують автори книжки: щоб перемогти, треба об’єднатися і робити спільну справу.

Відразу після виходу у 2015−му році цей артбук здобув чимало українських та міжнародних нагород. Так, книга стала однією з переможців конкурсу Bologna Ragazzi Award 2015 та отримала спеціальну відзнаку журі у категорії Нові Горизонти (NewHorizons). «Війна, що змінила Рондо» також увійшла до щорічного каталогу книжкових рекомендацій у галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки — 2015» («White Ravens2015»).

Книжка української письменниці Галини Кирпи розповідає про маленьку дівчинку, тато якої загинув на Майдані. Перед її мамою стоїть непросте завдання: як пояснити доньці, чому тато не приходить додому. Жінка вдається до вигаданої історії про те, як тато став зіркою, і тепер дівчинка завжди зможе бачити його високо в небі.

У своєму творі Галина Кирпа описує, як діти сприймають втрату близьких. Головна героїня дуже сумує за своїм батьком, але її розраджує малювання і спілкування з ровесниками. От тільки теми розмов у них зовсім не дитячі: смерть, барикади, міни і танки… «А мій тато на війні…, — каже дівчинці її брат Павлусь. — Ну, це там, де гинуть».

«Мій тато став зіркою» — зворушлива історія любові та втрати, дорослішання й надії на майбутнє, яке уособлює сестричка головної героїні Йордана. Читаючи книжку, складається враження, ніби її авторка ніжно веде маленького читача за руку протягом всієї історії і, незважаючи на непросту тему, вдало підбирає слова, щоб дати йому силу і віру в майбутнє. А завдяки ілюстраціям Оксани Були розповідь набуває особливо трепетної атмосфери.

ХХ століття — період двох світових війн, які суттєво змінили суспільно−політичний лад у світі та долю окремих людей. У цій книжці простими словами описано причини й обставини, що спонукали країни вступати у війни, а також діяльність політичних лідерів на кшталт Сталіна, Черчилля, Гітлера та ін.

«Про тиранію» Тімоті Снайдера містить двадцять уроків історії ХХ століття, викладених в окремих підрозділах та адаптованих до умов сьогодення. Зокрема, мова йде про захист інституцій, чому треба остерігатися однопартійної держави та олігархії, як працюють пропаганда та інтернет, чому існували такі тоталітарні держави, як СРСР і нацистська Німеччина тощо. Багато місця в книжці присвячено тлумаченню того, що таке насильство, як воно трансформує політичну систему й окремих людей і до чого це може призвести в глобальних масштабах. Автор книги, професор історії Єльського університету, змушує юних читачів замислитися і про носіння зброї — тема, вкрай актуальна сьогодні в США й не тільки.

Йдеться тут і про війну в Україні, яку рф веде з 2014−го року. Тімоті Снайдер стисло розповідає про те, як путін прийшов до влади, та аналізує інші війни, які почала ця країна (зокрема, в Сирії). Крім того, в книжці багато цитат із художніх творів та висловів відомих політиків минулого століття — Вацлава Гавела, Ежена Йонеско, Ганни Арендт, Джорджа Орвелла та ін.

В оформленні видання німецько−американська ілюстраторка Нора Круґ використала різні стилі та прийоми, поєднавши малюнки аквареллю й олівцем, історичні фото з блошиних ринків та антикварних магазинів. Така технологія додає артбукові особливої атмосфери й емоційного наповнення.

«Про тиранію» важливо читати сьогодні в контексті війни в України, щоб пригадати, як свого часу діяли найбільші світові імперії і до яких наслідків це призвело. Адже «якщо ніхто з нас не готовий загинути за свободу, усі ми загинемо під тиранією».

Артбук Тімоті Снайдера стане справжньою знахідкою для дітей від 12−ти років, що вивчають історію і потребують короткого посібника з найважливіших подій минулого.