Анна Озерчук: «Divas don’t do drama, we do business»

Анна Озерчук — фотографка з Києва, працює переважно з плівкою. Ось портфоліо Анни, відібране командою Fish.

Fish: Привіт, Анно. Перше питання: що тебе надихає в процесі зйомки?

Aня: В першу чергу — це люди. Та зв'язок, який утворюється з ними в процесі зйомки. Момент розуміння того, що ви на одній хвилі.

F: Як налагодити зв'язок з людиною, яку бачиш вперше?

A: Говорити. Багато говорити (посміхається). Я це дуже люблю на зйомках, всі люди настільки цікаві! І чим більше ти проявляєш свою зацікавленість, тим більше тобі відкриваються. Тож треба працювати над собою, над своєю відкритістю. Треба справді любити свою справу. Не знаю, мені завжди кажуть, що зі мною дуже легко на зйомках.

F: Розкажи більше про онлайн-заняття, які ти запустила зовсім нещодавно?

A: У зв’язку з ситуацією, я почала замислюватись над пасивним заробітком, оскільки зйомок зараз немає. Я завжди любила писати, тому вирішила створити акаунт на сайті Patreon. Там я пишу про все, що знаю та вмію: про організацію зйомок, про роботу з моделями, про страхи, про психологічні тонкощі роботи з людьми, власний досвід. Також пишу про обробку фото і навіть ділюсь власними пресетами. На сайті можна обрати підписку за 5$ або 10$.

F: Ще нас дуже зацікавив твій проект “Фотоподкаст”! Чому чоловіки? Як взагалі з'явилась ідея зробити щось подібне?

A: Це моє улюблене питання зараз, я про це навіть писала окремий пост на Patreon-і. Почну з простої і банальної фрази, яка сильно актуальна зараз, і так само була актуальна для мене на момент прийняття рішення знімати цей проект.

Думка проста: будь-яка криза — це поштовх для чогось нового. А будь-яку енергію або емоцію потрібно вміти направити в потрібне русло, як би це не було складно.

І ось так я сиділа два місяці тому (в середині січня, а криза почалася у мене ще в вересні) і зовсім не розуміла, що робити зі своєю творчістю, що я хочу знімати, що резонує. Розуміла, що потрібно щось пробувати і змінювати, але не розуміла, що саме. І тоді я зрозуміла, що я ж все своє життя знімаю переважно жінок і знаю про що з ними говорити, як розкрити і показати, як викликати емоції, що про них розповісти. А що робити з чоловіками в кадрі? Я взагалі гадки не мала. Отже, цим я і вирішила зайнятися.

На наступний день я запропонувала зйомку двом друзям — як кажуть, just for fun. Все вийшло спонтанно, вони погодились, я відкрила розклад студії, побачила вільне вікно на потрібний час, забронювала. Ранком взяла плівку та поїхала, хоча в голові вже починалося "хочу лежати, дивитися в стелю і плакати".

І ось позаду дві гарні зйомки, після яких я зрозуміла, що всі ці люди дуже цікаві і надихають мене, а головне, що є ще багато цікавих людей! І що просто посадити їх на стільчик на білому тлі занадто просто. Я хочу більше! Більше показати, більше розповісти про них.

Поспілкувавшись ще з Сашком після нашої зйомки, я зрозуміла, що це може потягнути на багато цікавих історій і цілий проект. Подкасти зараз не записує тільки ледачий, але я вважаю, що треба робити те, в чому я сильніша. В першу чергу це фото. Важлива умова: жодних студій! Будинок, вулиця, офіс, кафе — що завгодно, будь-яка рутина людини. Шматочок його дня. І п’ять однакових питань до кожного героя. Тобто, такий собі "фотоподкаст". Вибір питань — ще один цікавий момент. Тут немає ніяких премудростей, все досить егоїстично: я запитувала те, що було цікаво особисто мені, в умовах своєї якоїсь невеликої творчої кризи та й простої цікавості. Одне з цих питань зараз мені здається максимально актуальним. Думаю, ви зрозумієте, яке.

І для себе я одного разу зрозуміла, що ти ніколи не знаєш, де почуєш потрібні для себе і такі рятівні слова. Це цілком може статися випадково: фраза з діалогу, рядок з книги або статті, що завгодно. Тому що той, хто шукає — знаходить всі відповіді.

"І чим більше ти проявляєш свою зацікавленість, тим більше тобі відкриваються. Тож треба працювати над собою, над своєю відкритістю."

F: Розкажи про досвід роботи з Луною (українська співачка, лідер гурту "Луна", - прим. ред.)

A: Це одні з найулюбленіших зйомок. Я обожнюю її пісні, мені близькі тексти. Подруги жартують, що я фанат (сміється). Я була знайома з її сестрою, ми багато знімали та добре спілкувались. Тож якось Крістіна сама мені написала, що хоче зйомку. Пам'ятаю, як же мені було приємно це почути! З нею дуже приємно працювати, повна свобода творчості. Думаю, це ще й тому, що раніше Крістіна теж була фотографом.

F: Як гадаєш, до яких складнощів треба бути готовим, коли тільки береш в руки камеру?

A: До всіх. Легко не буває ніколи. Спочатку ти бісишся, бо в тебе потік натхнення, а ти не можеш розібратись з технічними налаштуваннями. Потім картинка в тебе не така, як хотів. Це все треба сприймати спокійно і знімати, знімати, пробувати, набивати руку. Це після дванадцяти років вже важко згадати, як було складно спочатку. Але якщо ти це любиш, ти точно впораєшся.

F: Ти б хотіла переїхати та працювати за кордоном?

A: Зараз не хочу, але якщо так складеться — я думаю, що зможу працювати будь-де. Я люблю подорожі і планувати зйомки за кордоном. Робила зйомки в Парижі, це кайф, дуже класний досвід та емоції.

F: Що тобі здається ключовим у зйомках? Як поводитись, на що звертати увагу, аби потім отримати гідний результат?

A: Якщо це зйомка з людиною — тут все дуже тонко. Треба бути дуже спостережливим, ловити настрій та емоції, шукати ракурси, слухати себе і свою модель. У будь-якій зйомці важлива підготовка. Це локейшн чек, чітке технічне завдання (якщо комерція), референси та мудборди, підготовка речей та реквізиту. А головне — це ваш емоційний стан, про нього треба дбати найбільше.

F: Не хвилюєшся, що фотографів зараз немало?

A: Вже ні, бо мені немає на це часу (сміється). Часто говорю про це з колегами, фотографів багато, але в кожного своя специфіка та напрямок, аудиторія. І якщо в своєму напрямку ти класний — робота та зйомки в тебе завжди будуть. В мене багато знайомих фотографів, ми добре спілкуємось і це дуже круто, коли є таке круте ком'юніті і ви підтримуєте одне одного.

F: Якби ти мала обрати тільки одну зйомку, про яку ти б з розповіла в першу чергу?

A: Зараз би точно про проект розповідала. Це свіжі емоції, безліч натхнення після кожного героя. І я все ще дивуюсь, що люди погоджуються зніматися в ньому (сміється).

F: А чи комфортно тобі самій бути в кадрі?

A: Так, дуже. Для мене це свого роду перевірка всіх систем. Коли бачу себе зі сторони на фото, мені легко оцінити, в якому я емоційному стані, натхненні, як це відображається на моєму обличчі та тілі. А це важливо для того, щоб творити самій.

F: Що дає тобі досвід хореографії?

A: Відчуття свого тіла та жіночності в першу чергу. Я б всіх дівчат відправила на будь-які танці чи хореографію. Щоб вони розуміли і відчували себе, свою красу. Щоб могли відчути себе, проводячи рукою по тілу. Щоб вони могли самі себе надихати, це дуже важливо.

F: Наостанок: твій девіз, або фраза, яку не варто забувати?

A: Divas don’t do drama, we do business.