Засновниця та креативна директорка FISH.
Люблю океан, йогу та можливість створювати нові сенси.
Дивлячись на роботи Марти, одразу ж розумієш, що таке справжня художня фотографія. За кожним кадром відчувається вагомий культурний багаж, чітка ідея, майстерно втілена у життя, та необхідна свобода виконання. Портфоліо фотографки можна побачити тут, а інтерв’ю ми вирішили ілюструвати світлинами, на яких перед об’єктивом опинилась сама героїня.
Fish: Ти навчалася на історика мистецтва, вірно? Як думаєш, освіта вплинула на тебе як фотографа?
Марта: Так, я провчилася у Львівській національній академії мистецтв чотири роки, отримала там ступінь бакалавра. Освіта, звісно, залишила свій відбиток, але більш вагомим, напевно, був саморозвиток, особливо якщо ми говоримо про сучасне мистецтво, бо в Академії його не вивчають — тільки на магістратурі. А ще на мене вплинуло бачення інших, спілкування та дружба з людьми, у яких погляди трохи відрізняються від звичайних; навколо мене завжди було чимало художників. В цілому, я ні про що не жалію: освіта це добре.
F: Розкажи, скільки часу ти присвячуєш роботі? І чи завжди в тебе є ідеї для нових зйомок?
М: Насправді, я присвячую роботі майже весь свій час: я щиро люблю фотографію і все, що з нею пов'язано. По суті, якщо я не фотографую, то читаю якісь книжки, дивлюсь альбоми, переглядаю відео, намагаюсь вигадувати щось нове для своїх зйомок. Але, звісно, є досить сумні періоди, коли в тебе немає відчуття повноцінної реалізації, тоді і сил готуватись до нових зйомок немає. Та це закінчується, а потім знову все стає, як було.
F: Як думаєш, що для людей ню зараз? Чи змінюється ставлення до тіла?
М: Зараз всі говорять про бодіпозитив, сприйняття власного тіла, і я це також активно пропагую. Але, звісно, ню має бути в першу чергу естетичним. Красиво, не вульгарно показати тіло, яке викликатиме емоції (бажано позитивні) — це мистецтво. Проте, я також часто закликаю жінок зніматися у будь-якому вигляді, аби вони психологічно відпочивали, приймали себе та отримували задоволення від того, як вони виглядають.
Сподіваюсь, у майбутньому ще більше людей буде зніматися в ню, бо все це природа, і сприйняття себе — це шлях до любові та гармонії.
F: Чи є щось, з чим ти не очікувала зіткнутись, коли починала знімати? Якісь особливо складні моменти?
М: Складні моменти — це якраз комунікація з людьми. Щодня у них різний настрій, різний підхід, різне бачення. Треба вміти поводитись відповідно, а це непросто.
«Ню має бути в першу чергу естетичним»
F: Що б ти порадила дивитись, читати та слухати всім, хто хоче працювати у сфері фотографії?
М: Я б порадила для початку просто дивитись, читати і слухати (сміється). Дивитись на картинку, на класичний живопис, на кольори, аналізувати і намагатись все це відтворити у своїх роботах — так і відбувається процес навчання. Чим більше ти аналізуєш, тим швидше ти отримуєш можливість віднайти свій стиль і робити щось унікальне.
F: Ти можеш назвати себе амбітною? І чи взагалі може не амбітна людина досягти вершин у творчій професії?
М: Мені здається, що я амбітна, але, певно, не занадто, бо деколи в мене проявляються слабкі сторони. Вершини творчості може досягти людина, яка знайшла свій стиль, яка любить те, чим вона займається, і хоче поділитися своєю роботою з усім світом.
«Дивитись на картинку, на класичний живопис, на кольори, аналізувати і намагатись все це відтворити у своїх роботах — так і відбувається процес навчання.»
F: Чи є в тебе колаборації мрії, які хотілося б втілити в життя?
М: В цілому мені цікаві будь-які проєкти з людьми, які є професіоналами у своїй сфері, які знають, що вони роблять, і вже досягли якогось творчого успіху. Якщо людина багато працювала, то ви зможете разом на новому рівні створити щось дуже цікаве.
